Директор                                       Тетяна ГЛАДУН

Ознайомлено:

Бердак В.В.

В одному випадку це робиться для відбору найбільш підготовлених дітей до спеціалізованої школи, в іншому – з метою здійснення індивідуально-диференційованого підходу до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з різним рівнем готовності та навчальних можливостей, у окремих – для розподілу дітей по класах з різним ступенем інтенсивності навчання – від «класів підвищеної педагогічної уваги» до класів прискореного навчання.
Співбесіда дає можливість визначити, наскільки малюк підготовлений до шкільного життя, прогнозувати його успіхи. І чим краще готова дитина до змін, пов’язаних зі школою, тим спокійніше і легше проходитиме його адаптація.

Ви вже чули, як готувалися до цього випробування ваші знайомі, друзі, але результат іспиту інколи виявлявся для них неочікуваним і образливим. Одна з причин невдачі виявляється в тому, що в обстановці співбесіди діти губляться, не встигають виконати завдання за певний відрізок часу, відволікаються або не можуть зосередитися.
Причини цього потрібно обов’язково визначити, бо загалом шестирічна дитина здатна поставити мету, спланувати дії, реалізувати їх, докласти певних зусиль для подолання перешкод.
З нашою допомогою ви могли б провести удома своєрідну «репетицію» іспиту. Проте ми не пропонуємо вам універсальну шпаргалку, з аналогічними завданнями, які будуть на іспиті. Та це і неможливо, адже в кожній школі свої вимоги.
Методики, які використовуються для визначення готовності до школи існують різні. Перш ніж розповісти про деякі з них, давайте умовимося дотримуватися певних правил, а саме:
Не займайте позицію перевіряючого, не змушуйте дитину до роботи. Утримуйтеся від фраз типу: «Ось я зараз перевірю, чи візьмуть тебе в школу», набагато краще сказати: «Давай разом поглянемо, як ти умієш працювати».
Якщо дитина з якоїсь причини відмовляється від роботи, відкладіть її на інший час.
Малюк обов’язково має бути у доброму настрої. Якщо він зайнятий цікавою грою, захоплений, дайте йому можливість її закінчити.
На успіхи і невдачі дитини реагуйте стримано, рівно, доброзичливо. Не фіксуйте його увагу на помилках. Якщо дитина не виконала завдання, підтримайте її, висловіть впевненість, що наступного разу в неї обов’язково все вийде.
Не намагайтеся виконати відразу всю роботу цілком, це важко. Оптимальна тривалість роботи – 15-20 хв. Проте час заняття може змінюватися залежно від стану дитини.
Дитина не повинна все робити лише на «відмінно». Є показники першочергові і другорядні, ті, що заповняться в процесі навчання.
Не робіть поспішних висновків і пам’ятайте: жоден тест не дає стовідсоткового прогнозу успіху або невдачі, він лише підказує, на що потрібно звернути увагу.

Дитині дають аркуш паперу, кольорові олівці і просять намалювати в ряд 10 трикутників. Коли ця робота буде завершена, дитину попереджають про необхідність бути уважним, оскільки інструкція читається лише один раз. «Будь уважним, заштрихуй червоним олівцем третій, сьомий і дев’ятий трикутники». Якщо дитина перепитує, відповісти: «Необхідно зробити так, як зрозумів (ла)». Якщо дитина впоралася з першим завданням, можна продовжити роботу, поступово ускладнюючи завдання.

Запропонуєте дитині гру: «Уважно оглянь кімнату і знайди предмети, в яких є круг, коло». Малюк називає предмети – годинник, основа олівця, вимикач, ваза, столик. Можна провести цю гру у формі змагання для групи дітей, придумуючи аналогічні завдання.

У цю гру можна грати з дитиною, наприклад, під час тривалих поїздок. Дорослий починає цю гру і говорить: «Я поклав в мішок яблука». Наступний гравець повторює сказане і додає що-небудь ще: «Я поклав в мішок яблука і банани». Третій гравець повторює всю фразу і додає що-небудь від себе. Можна просто додавати по одному слову, а можна підбирати слова за алфавітом.

«Як це можна використовувати?»
Запропонуєте дитині гру – знайти якомога більше варіантів використання будь-якого предмету. Наприклад, ви називаєте слово «олівець», а малюк придумує, як його можна використовувати – писати, малювати, використовувати як паличку, указку, градусник для ляльки, вудку і так далі.

Покажіть малюкові картинку, на якій намальовані різні безглуздості і попросіть його уважно розгледіти картинку і сказати, що намальовано неправильно. Попросіть дитину пояснити, що саме неправильно в цих безглуздих ситуаціях. На все завдання відводиться 2 хв. Добре, якщо дитина за цей час відмітить більше 8 безглуздостей.

Назви своє прізвище, ім’я, по батькові;
Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два?
Як звуть твоїх батьків?
Вранці ти снідаєш, а вдень…?
Порівняй літак і птицю. Що у них спільного, чим відрізняються?
Футбол, гімнастика, теніс, плавання – це…?
Що потрібно зробити, щоб вода в чайнику закипіла?
Ніж, що це? Велосипед, що це? Кілограм, що це?
Порівняй квадрат і прямокутник. Що у них спільного, чим відрізняються? Які ще геометричні фігури ти знаєш?
У якій країні ти живеш? Яка твоя адреса?
Береза, дуб, осика – це…?
Яких домашніх, диких тварин ти знаєш? Чому їх так називають?
У корови – теля, у собаки – …, у коня – …?
Чому раніше, ніж пройде поїзд, опускається шлагбаум?
Огірок, помідор, морква, буряк – це …?
Подивіться, з якою групою питань дитині вдалося впоратися менш успішно, і приділіть цій стороні словникового мислення особливу увагу.

Якби були дві школи – одна з уроками російської мови, математики, читання, співу, малювання і фізкультури, а інша лише з уроками співу, малювання і фізкультури, – в якій з них ти хотів би вчитися?
Якби були дві школи – одна з уроками та перервами, а інша лише із перервами і жодних уроків, – в якій з них ти хотів би вчитися?
Якби були дві школи – в одній ставили б за хороші відповіді оцінки, а в іншій давали б солодощі і іграшки, – в якій з них ти хотів би вчитися?
Якби були дві школи – в одній можна вставати лише з дозволу вчителя і піднімати руку, якщо ти хочеш щось запитати, а в іншій можна робити на уроці все що хочеш, – у якій з них ти хотів би вчитися?
Якби в класі у вас захворіла вчителька і директор запропонував би її замінити іншою вчителькою або мамою, кого б ти вибрав?
Якби були дві школи – в одній задавали б уроки додому, а в іншій ні, – в якій з них ти б хотів вчитися?
Якби мама сказала: «Ти у мене ще зовсім маленький, тобі важко вставати, робити уроки. Залишайся в дитячому садку, а в школу підеш на наступний рік», – погодився б ти з такою пропозицією?
Якби мама сказала: «Я домовилася з вчителькою, що вона ходитиме до нас додому займатися з тобою. Тепер тобі не доведеться ходити вранці в школу», – погодився б ти з такою пропозицією?
Якби твій друг (подружка) запитав, що тобі більш всього подобається в школі, що б ти йому відповів?
Проаналізуйте відповіді дитини. За кожну правильну відповідь дається 1 бал, за неправильну – 0 балів. Якщо дитина набрала 5 балів і більше, можна сміливо сказати, що вона внутрішньо готова до школи.
Добре було б простежити за тим, як грає ваша дитина з іншими дітьми, чи уміє грати «за правилами» не лише з однолітками, але і з дорослими.
Якщо результати тестування вас чогось бентежать, зверніться за допомогою до фахівців. Можливо, у вашому дитячому садку є психолог, який відповість на всі ваші питання, розвіє ваші сумніви.

· Починайте «забувати» про те, що Ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

· Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

· Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).

· Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини.

· Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так Ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

· Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Після школи цікавтесь як пройшов день. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що Вам це цікаво.

· Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

· Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима Вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

· Частіше хваліть Вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що Ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

· Не будуйте Ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини Ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до Вас тепер і в майбутньому.

У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. Однак, серйозних зривів і хвороб можна уникнути, якщо дотримуватися найпростіших правил.

Правило 1

Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для дітей. Якщо дитина не зможе гуляти, відпочивати, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.

Правило 2

Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли Ви з нею будете навчатись вдома, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати займатись з дитиною краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.

Правило 3

Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.

Правило 4

Протягом першого року навчання Ваша дитина потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у дитини складається свій власний погляд на себе. І якщо Ви хочете, щоб із неї виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань Ваша дитина не буде вірити у себе

Кілька коротких правил

• Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

• Не можна ніколи (навіть у пориві гніву ) говорити дитині, що вона гірша за інших.

• Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання .

• Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

• Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.

• Не соромтесь підкреслювати, що Ви пишаєтеся своєю дитиною.

• Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.

• Завжди говоріть дитині правду, навіть коли Вам це невигідно.

• Оцінюйте тільки вчинки дитини, а не її саму.

• Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини .

• Визнайте право дитини на помилку .

• Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .

• Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі .

• Хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини і тоді Ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Організація роботи з батьками 

Найпоширенішою формою групової роботи з батьками є батьківські збори.

Батьківські збори проводяться один раз на місяць або чверть, залежно від особливостей класу, віку учнів, контингенту батьків. Якщо більшість батьків класу вже мають старших дітей, їм уже не треба розтлумачувати практику та теорію поведінки з дитиною-школярем.

Якщо батьки — переважно люди молоді, то для набуття власного батьківського педагогічного досвіду їм необхідно зустрічатися і з педагогами, і з фахівцями набагато частіше.

Важливо заздалегідь повідомити батьків про терміни проведення батьківських зборів, уже під час першої зустрічі ознайомити їх з розкладом спільних заходів на навчальний рік. Така передбачливість педагогів дуже дисциплінує батьків і дає зрозуміти, що школа цілеспрямовано опікується проблемами родини й приділяє співпраці з нею велику увагу.

Упродовж навчального року класному керівникові треба провести чотири обов'язкових батьківських зборів. На жаль, практика свідчить про те, що зборів на одні чи двоє буває більше: все залежить від конкретних проблем, які вимагають додаткових зборів.

Перші батьківські збори, як правило, є організаційними й проводяться наприкінці серпня — на початку вересня.

Наступні декілька є тематичними зборами: потреби батьків, класного керівника, школи, актуальність обговорюваних тем.

Останні збори року є підсумковими та проводяться наприкінці навчального року в травні.

За змістом батьківські збори можуть бути поточними, тематичними або
підсумковими.

Поточні батьківські збори — це збори з традиційним порядком денним: результати чверті, проведених заходів, свят і походів.

Тематичні батьківські збори — це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена більшість батьків класу. Тематичні батьківські збори зазвичай мають просвітницький характер і спрямовані на розширення знань батьків у сфері виховання дітей.

Підсумкові батьківські збори — це збори, метою яких є підбиття результатів розвитку дитячого колективу за певний час. Під час таких зборів батьки мають можливість оцінити досягнення всіх учнів, власної дитини, порівняти колишні досягнення з найновішими. Залежно від теми га мети, підсумкові батьківські збори можна проводити в будь-якій формі: це можуть бути урочисті свята, багаття, походи, збори.

Але якими б не були за змістом батьківські збори, вони все одно вимагають ретельної підготовки: їхня ефективність пропорційна ретельності планування, продуманості сценарію, який педагог розробляє або самотужки, або з допомогою батьківського комітету класу й учнів. Має сенс підготувати до кожних батьківських зборів діагностичний або статистичний матеріал, пов'язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу: корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації. Тому батьківські збори доцільно урізноманітнити такими рубриками, які згодом можуть стати традиційними: «Історія виховання дітей у родині», «Видатні педагоги світу», «Традиції виховання народів світу», «Крилаті фрази про виховання», «Абетка виховання дітей у родині», «Радимо прочитати», «Книжкова полиця батьків», «Обговоріть разом із дитиною», «Скринька мудрості», «Творча майстерня родини» та ін.

Ці та інші рубрики дозволять зробити батьківські збори незвичайними, їх рейтинг зміниться на краще, сприятиме більш тісним взаєминам у ланцюжку «вчитель — учень — батьки».

Значну увагу класному керівникові слід приділити формуванню традицій проведення батьківських зборів: це дозволить викликати в батьків інтерес до зборів, відповідальність і потребу брати участь у справах клас­ного колективу.

Які з традицій батьківських зборів є значущими й ефективними? Наприклад, традиція заохочення активних батьків здійснюється в різних формах: чи то нагородження грамотами, дипломами, сувенірами, зробленими руками учнів, чи то концертна програма, випущені іменні вітальні стіннівки або медалі.

Велике значення для усіх членів родини мають листи подяки, які класний керівник надсилає як учневі додому, так і його батькам на роботу. Великим стимулом для дитини може стати лист подяки, отриманий сім'єю у день народження дитини.

Незмінною темою батьківських зборів можуть стати й певні ритуали. Наприклад, ритуал, умовно названий «Чарівною скринькою», який полягає в написанні дітьми до кожних батьківських зборів листів. Такий ритуал можна започаткувати вже з першого класу У своїх листах діти можуть розповісти про те, що їм часом важко сказати вголос.

Якщо такий ритуал вкорінюється, батьки з нетерпінням чекають на нього. Іноді традиція написання один одному листів стає ще й сімейною, про що батьки із задоволенням розповідають і дякують за таку нову можливість спілкування.

Для класного керівника дуже важливою є думка батьків про проведені збори. Доречно вводити до сценарію батьківських зборів елементи рефлексії (усний або письмовий аналіз батьками результатів зборів, колажу або стіннівки), тому що ретельно підготовлені, змістовні, не стандартні за формою й актуальні за значенням батьківські збори дійсно можуть перевернути свідомість тат і мам, розбудити в них величезний виховний потенціал і бажання допомогти своїй дитині стати щасливою. Щоправда, існують ще дві умови ефективності батьківських зборів: потреба в них дорослих та авторитетність педагога в очах батьків.

Батьківська конференція

Важливою формою групової роботи з батьками є конференція.

Конференції доцільно проводити як обмін досвідом з виховання дітей або думками з певної проблеми. Предметом обговорення батьківської конференції можуть стати документи з реформування шкільної освіти (дванадцятибальна система оцінювання знань учнів та її зміст або, наприклад Конвенція про права дитини). Конференція, як і будь-яка зустріч із батьками, готується та планується заздалегідь ретельно: відповідна літературна виставка, вивчення думки дорослих, дітей і вчених. Під час конференції може бути ухвалене рішення в рамках обговорюваної проблеми, що неможливо здійснити за відсутності батьків.

Темою для обговорення на батьківській конференції можуть бути й нагальні проблеми навчального закладу: оформлення і ремонт шкільної будівлі, плідність співпраці родини й школи, моральні й естетичні аспекти організації шкільних свят, результати атестації навчального закладу й багато чого іншого.

Доброю традицією школи є щорічні конференції батьківських комітетів класів, які можна проводити двічі на навчальний рік.

На початку року представникам батьківських комітетів класів демонструється готовність школи до нового навчального року, розповідається про досягнуті успіхи, про плани на майбутнє, в яких особлива роль відводиться співпраці з батьками.

Напередодні канікул підбиваються підсумки, відзначається внесок батьківських комітетів у співробітництво зі школою, окреслюються проблеми, які потребують батьківської допомоги.

Не треба нехтувати при цьому зустрічами окремих батьків і батьківських комітетів з адміністрацією школи, фахівцями різних галузей, з педагогічним колективом.

Наприклад, зустріч батьківського комітету класу з переможцями інтелектуальних марафонів, учасниками олімпіад, призерами різних змагань дає величезний стимул для подальшої співпраці учнів і батьків.

Зустрічі поколінь

Ще однією традицією в роботі з класним колективом є проведення зустрічі поколінь на честь свята Перемоги, яке дозволяє на краще змінити взаємини дорослих і дітей. Нагадуємо, що всі ці заходи вимагають від педагога серйозної підготовки, неабияких душевних і фізичних витрат.

Неоціненне значення батьківські зустрічі можуть мати під час роботи і; так званими проблемними дітьми. Зрозуміло, що проблемними вони стають, зокрема, і через нестачу спілкування, розуміння та сприйняття рідними і близькими людьми. За таких умов зустрічі з батьками інших дітей, авторитетність чужих батьків в очах проблемної дитини можуть зробити набагато більше, ніж плідна співпраця фахівців найвищого рівня.

Батьківські клуби

Цікавою формою роботи з батьками є батьківські клуби. Батьківські клуби — це об'єднання за інтересами: спільне захоплення дітей і батьків, однакове розуміння проблеми. Не менш важливим є також інтерес до вивчення літератури з проблем виховання.

Організація клубів батьків — справа, яка згуртовує батьків, розвиває власну спостережливість під час виховання дітей, формує адекватність батьківської самооцінки та критичність до, власних методів виховання, і загалом допомагає уникнути в майбутньому проблем підліткового віку. У батьківському колективі завжди знайдуться ті, що зацікавлені у вивченні різних систем та певних напрямів виховання і навчання. Саме таких батьків слід залучати до участі в клубній роботі.

Засідання клубів зазвичай проводяться три-чотири рази на рік. Батькам вчасно пропонується тематика клубних занять, до якої вони можуть вносити корективи. Останнім часом через ситуацію, пов'язану з поширенням наркоманії і токсикоманії в суспільстві, батьки прагнуть якомога більше знати про цю проблему. Неформальна обстановка занять у клубі, залучення фахівців, можливість перегляду відеоматеріалів, зустрічі з тими, хто пережив подібні проблеми у вихованні дітей,— усе це може зробити роботу клубу корисною і необхідною в житті школи. Заняття в клубі згуртовують однодумців-ентузіастів, здатних згодом стати авторитетними товаришами багатьом дітям, яких спіткали серйозні життєві проблеми.

Великою підмогою в роботі класного керівника з учнями можуть стати клуби творчості, членами яких є цілі сім'ї. Такі клуби об'єднують дітей та їхніх батьків спільним захопленням, яке формує зовсім інший простір для обопільних особистісних взаємин. Вивчення світу тварин і рослин, флористика, живопис, поезія та спорт, шиття та плетіння — усі ці інтереси можуть стати підставою для створення клубу

Клубне заняття — це не лише зустріч захоплених людей: це традиції і звичаї спілкування, це вплив на майбутні вчинки людини, це формування її культури та характеру. Класному керівникові слід заохочувати батьків до участі у клубній роботі. Доброю традицією класу може стати щорічна презентація досягнень клубу: чи то у форматі маленького відеофільму, виставки робіт учасників клубу або благодійного аукціону тощо.

Індивідуальна робота з батьками

Чи не найпровіднішу роль у роботі класного керівника відіграє індивідуальна робота з батьками, формами якої можуть бути індивідуальні консультації, бесіди, відвідування вдома.

Індивідуальні консультації проводяться за ініціативи батьків або класного керівника. Приводом для запрошення батьків на консультацію можуть стати результати спостережень педагога за дитиною, проблеми в спілкуванні дитини з однолітками або педагогами, конфліктні ситуації. Під час підготовки та проведення індивідуальної роботи з родиною існують певні етичні правила спілкування з батьками. Необхідно заздалегідь обговорити можливість проведення такої консультації. Батьків слід запрошувати на консультацію доброзичливо та спокійно. Час консультації або бесіди має бути чітко обговорено. Батьки не повинні чекати своєї долі під дверима. Бажано, аби на зустрічі були присутні обидва з батьків. Мету консультації, її актуальність треба чітко сформулювати. Батькам бажано надати можливість повною мірою висловитися щодо обговорюваної проблеми. Усі аргументи батьків «за» і «проти» треба уважно вислухати. За необхідності в ході консультації можна організувати зустріч з фахівцями. Результатом консультації повинні стати чіткі рекомендації та пропозиції з обговорюваної проблеми.

Відвідування дитини вдома

Насправді, відвідування дитини вдома — найостанніший захід. Не всі батьки готові до того, щоб класний керівник турбував їх удома, однак якщо спільне шкільне життя ледве починається, слушний час вчитися бути разом. Викладач може прийти не тільки перевірити куточок школяра, але й привітати з днем народження, відвідати хвору дитину разом з її однокласниками, за потреби допомогти в хатній роботі. Застосовувати такі прийоми можна тільки тоді, коли вони викликані певними обставинами в житті учня. Проте останнім часом ми подекуди спостерігаємо ситуації насильства по відношенню до дитини. Діти в таких родинах почуваються вигнанцями, і при цьому далеко не завжди школа й класний керівник знають правду про родинні обставини. Якщо батьківському комітетові відомо про проблемні ситуації в родинах учнів класу, слід відвідувати такі сім'ї не кидаючи їх напризволяще.

На старшому ступені навчання неабиякою підтримкою в організації виховання учнів є консультації для батьків. Кожну консультацію або бесід класний керівник повинен ретельно аналізувати. Результати відвідуванні вдома, консультацій фіксуються в щоденнику класного керівника і є керівництвом до дії на наступних зустрічах з родиною.

Батьківський комітет класу

Велику роль у співпраці батьків учнів і класного керівника відіграє батьківський комітет класу. Від злагодженості та відповідальності роботі цього комітету залежить атмосфера класного колективу, взаємини батьків один з одним, спілкування дорослих і дітей.

Добре організований батьківський комітет може виконувати в клас різні функції, однією з яких є допомога в організації навчально-виховного процесу: наприклад, організація конкурсів на кращий щоденник, зошит, рейдів-перевірок дбайливого ставлення учнів до свого портфеля , підручників чи письмового приладдя.

Особливе значення має участь батьківського комітету в днях відкрити; дверей класу та днях самоврядування.

Ще одна важлива функція батьківського комітету класу — допомога класному керівникові в позакласній роботі. Насамперед — організація та проведення батьківських уроків у класі, тобто надання можливості для творчості, імпровізації кожній родині. Під час батьківського уроку діти знайомляться із захопленнями конкретної сім'ї, дізнаються про цікаві традиції та звичаї, розширюють свій кругозір.

Крім таких уроків, батьківський комітет може допомогти класному керівникові в організації свят, екскурсій і поїздок.. Допомога батьківського комітету в розв'язанні проблем із відвідуванням театрів, музеїв, виставок є досить значною, усі ці заходи цікаві не лише дітям, але й самим батькам побачити свою дитину в незвичній обстановці, проаналізувати її поведінку ставлення до того, що відбувається, просто поспілкуватися зі своєю дитиною та іншими дітьми.

Багато чого може зробити батьківський комітет для розв'язання господарсько-побутових питань класу: ремонт кабінету, меблів, харчування дітей у шкільній їдальні, дотримання санітарно-гігієнічних і профілактичних норм — це й багато чого іншого може перебувати в компетенції батьківського комітету.

За певних обставин батьківський комітет має не лише право, але й обов'язок взяти участь у роботі школи з проблемними родинами: це і відвідування учнів удома, і профілактичні бесіди, і захист прав учнів у різних інстанціях.

Орієнтовне положення про батьківський комітет класу

Батьківський комітет класу — це об'єднання батьків, діяльність якого спрямоване на всебічне сприяння педагогічному колективові вчителів які працюють із класом, класному керівникові, співпраці родини та школи на користь учнів класу.

Батьківський комітет обирається на батьківських зборах на початку навчального року терміном на один навчальний рік.

До батьківського комітету класу можуть бути обрані батьки будь-якого учня класу за їхнім бажанням або згідно з пропозицією більшості учасників батьківських зборів.

Голова батьківського комітету обирається з числа членів батьківського комітету на першому засіданні.

Про свою діяльність батьківський комітет звітує перед батьківським! зборами.

Збори батьків мають право вимагати від батьківського комітету поза чергового звітування, якщо існують підстави для сумнівів у діях останнього.

Батьківський комітет класу бере участь у засіданнях ради школи шкільних конференціях, зустрічах батьківських комітетів класів з шкільною адміністрацією.

Засідання батьківського комітету класу відбуваються три-чотири рази за навчальну чверть. Ухвалені рішення фіксуються в протоколі, які зберігається в голови батьківського комітету.

Положення про батьківський комітет класу приймається на засіданні батьківського комітету школи або на засіданні ради школи.

Батьківський комітет класу зобов'язаний:

допомагати класному керівникові в налагодженні контакту з колективом батьків; залучати батьків до спільної діяльності з дітьми;

впливати на формування культури батьківського спілкування;

за необхідності бути посередником між родиною, школою, громадськими організаціями;

стимулювати ініціативність і відповідальність у вихованні підростаючого покоління;

висувати пропозиції щодо поліпшення освітньо-виховного процесу в школі;

дотримуватися етичних норм у спілкуванні з педагогами, учнями та батьками школярів.

Батьківський комітет має право:

брати активну участь в організації освітньо-виховного процесу класу; допомагати класному керівникові та школі в придбанні підручників і посібників

разом із класним керівником відвідувати учнів удома;

бути присутнім на уроках і позакласних заходах;

висловлювати свій погляд на проведення класних заходів;

разом із класним керівником впливати на безвідповідальних батьків;

проводити бесіди з проблемними учнями;

підтримувати тісний контакт із правоохоронними органами та громадськими організаціями з метою захисту прав та інтересів дитини і родини, за необхідності залучати фахівців різних галузей для розв'язання проблем сімейного виховання.

Чітка та злагоджена робота батьківського комітету класу приносить неабияку користь. Школярі завжди раді тому, що їхні батьки присутні на уроках і позакласних заходах, спільних святах і походах, пишаються участю батьків у житті класу. Слід відзначити, що активна участь в класному житті батьківського комітету та батьків стимулює працездатність також і класного керівника.

Багато шкіл мають традицію проведення своєрідних творчих звітів про спільну діяльність батьківського комітету й класного колективу. Такі зустрічі проводяться наприкінці навчального року і є своєрідним підбиттям підсумків річної роботи. За формою звіти можуть відрізнятися: фільм про життя класу, КВК, фестиваль тощо. Головне — батьки та діти разом, дорослі наочно переконуються в досягненнях дітей за рік і радіють успіхам один одного.

Підготовка та проведення батьківських зборів у школі

Батьківські збори класу — це ефективна форма взаємодії батьків усього класу та класного керівника. Але часто можна спостерігати присутність на батьківських зборах п'ятьох-шістьох батьків із тривожно-відсутнім поглядом, які приречено чекають на свою долю, а педагог із задоволенням констатує негативні факти з життя дитячого колективу. Це призводить до того, що вже з початкової школи в батьків формується почуття тривожного очікування батьківських зборів, а на середньому ступені навчання батьки просто перестають відвідувати їх.

Як зробити збори цікавими й корисними для батьків, пізнавальними та просвітницькими? Цього можна досягти в разі, якщо із самого початку роботи з класом педагог формуватиме традиції проведення батьківських зборів.

Традиції підготовки та проведення батьківських зборів можуть урізноманітнюватися. Вони мають сприяти формуванню культури бути батьками, розвивати інтерес до проблем педагогіки та психології, надавати допомогу в подоланні різних проблем у вихованні власних дітей.

Доброю традицією батьківських зборів у школі є оформлення індивідуальних запрошень татам і мамам для участі в батьківських зборах. Запрошення можуть бути оформлені як поліграфічним способом, так і руками учнів, але завжди – за допомоги батьківського комітету. Головна мета таких запрошень на батьківські збори – завчасне повідомлення про них.

У запрошенні завжди повністю вказуються ім'я та по батькові обох батьків, день і година проведення зборів, тема, орієнтовні часові межі, контактний номер телефону, за яким можна одержати додаткову інформацію. Прочитавши ці рядки, хтось може сказати, що підготовка такого запрошення забере багато часу, однак саме такий підхід до організації, роботи з батьками допоможе сформувати повагу до професійної діяльності педагога, підкреслить значущість зустрічей учителів із батьками, стимулюватиме інтерес до школи та культуру батьківської взаємодії як один з одним, так і зі школою.

Такі запрошення можна щорічно збирати в архіві класу і прикрашати будь-яке свято, особливо фінал навчального року або свято закінчення школи.

Ще однією традицією батьківських зборів є ведення батьківських щоденників. Батьківський щоденник — це звичайний зошит, в якому батьки ведуть записи від першої зустрічі з класним керівником. Цей щоденник містить-висновки після батьківських зборів, побажання вчителям-предметникам і рекомендації класному керівникові щодо організації спілкування з їхньою дитиною. Батьки ведуть щоденник із великим задоволенням, якщо класний керівник пояснив їм важливість і значення для своєї роботи батьківських рекомендацій.

На першій сторінці щоденника батьки фіксують зріст і вагу своєї дитини під час вступу до першого класу; її інтереси і захоплення, улюблені книжки, пісеньки; позитивні та негативні якості характеру; улюблені ігри та промовки протягом навчання в різних класах.

Друга сторінка щоденника присвячена міркуванням батьків про майбутнє своєї дитини: якою вони хочуть її бачити, що прагнуть у ній розвинути, що хочуть їй побажати. Тут же батьки вказують прізвища людей, найбільш авторитетних і значущих у житті дитини. Іноді ці відомості допомагають розв'язати багато проблем, з якими доводиться стикатися, класному керівникові під час виховання дітей.

Наступні сторінки батьківського щоденника можуть бути присвячені змісту батьківських зборів: наприклад, сторінки «Народна мудрість про виховання», «Абетка педагогіки» та ін. Цілком доречно і необхідно знайомити батьків з виховними методиками на прикладах художньої літератури, відомих історичних і літературних персонажів. Абетка педагогіки — це робота з батьками над їх педагогічним і психологічним словником: що означає той чи інший термін, назва або поняття — усе це можна успішно аналізувати на батьківських зборах.

Обов'язкова сторінка кожного батьківського щоденника і батьківських зборів — сторінка радощів, її готує до кожних батьківських зборів для батьків класний керівник. На цій сторінці педагог фіксує досягнення дитини у навчанні та вихованні. Кожні батьківські збори починаються з того, що батьки одержують сторінку радощів, вкладають її у щоденник і працюють з нею упродовж усіх батьківських зборів. Класний керівник нагадує батькам уважно прочитати записи на сторінці радощів та поставити свої запитання під час зборів або після них.

Сторінка радощів допомагає батькам більше довідатися про ідеї дитини, звертає увагу родини на ті моменти, які батьки, можливо дещо занедбали через зайнятість або неуважність, фіксує досягнення дитини, яке формуються в родині та знаходять прояв у дитячому колективі.

Ведення батьківського щоденника допомагає бачити позитивний бік батьківської позиції, розвиває їхню інтуїцію і спостережливість. Через багато років такий батьківський щоденник може стати сімейною реліквією і довго ще служитиме в родині своєрідним педагогічним посібником з виховання дітей.

Цікавою традицією батьківських зборів може стати рубрика «Зелена лампа». З допомогою цієї рубрики легко програвати будь-які проблемні ситуації з життя класу, школи й окремих учнів. Імена учнів не називаються, ситуації трохи змінюються, батькам пропонується знайти оптимальний варіант розв'язання складної життєвої проблеми.

Традиції батьківських зборів можуть урізноманітнюватися, але головні в них — формувати культуру людського спілкування, створення сприятливої атмосфери для відвертої розмови, про свої радощі й туги за умови доброзичливості та підтримки співрозмовників. Така атмосферу не з'явиться на порожньому місці. Класному керівникові доведеться вчити цьому батьківський колектив на власному прикладі.

Разом із класним керівником батьківський комітет готує традиційні привітання батькам учнів до урочистих дат і вручає їх на батьківських зборах або надсилає поштою. Доречно, наприклад, привітати батьків з досягненнями у їхній кар'єрі: це не тільки приємна несподіванка, але й формування переконання в тому, що поруч з їхньою дитиною знаходиться небайдужий дорослий.

Доцільно започаткувати традицію рефлексії батьківських зборів. На завершення зборів батьки оцінюють їх значення, актуальність, корисність не тільки взагалі, але й для себе особисто. Рефлексія зборів може проходити в різних формах: це висловлювання батьків, видання «блискавки» оформлення колажу, інтерв'ю тощо.

Підсумкові батьківські збори можуть закінчуватися по-різному. Традиційними стають фотографії на пам'ять усіх батьків, нагородження батьків-активістів і помічників класного керівника і школи, створення класної книги пошани, до якої щорічно урочисто записуються прізвище батьків, без допомоги яких життя в класі було б нудним і нецікавим.

Усі наведені вище традиції батьківських зборів приживуться тільки тоді, коли в них зацікавлені дорослі. А їхня зацікавленість, у свою чергу пропорційна зацікавленості педагога.

До щоденника класного керівника

Батьківські збори повинні просвіщати батьків, а не констатувати помилки й невдачі дітей у навчанні.

Тема зборів має враховувати вікові особливості дітей.

Тема зборів має бути актуальною.

Збори мають носити як теоретичний, так і практичний характер: аналіз ситуацій, тренінги, дискусії тощо.

Збори не повинні обмежуватися обговоренням і осудом особистостей учнів.

Класний керівник повинен не моралізувати, а спілкуватися з батьками, давати їм можливість висловлювати свою думку під час батьківських зборів, а не після них.

Батьківські збори не повинні тривати довго: головним у їхньому змісті є чіткість, лаконічність, системність.

Кожні батьківські збори мають надавати батькам корисну інформацію, яку можна використати для користі дитини (нові гуртки і секції в школі, клуби, дитячі громадські об'єднання й організації, служби 808 тощо).

У ході зборів класному керівникові слід зважати на присутність батьків, з'ясовувати причини відсутності окремих батьків.

Якщо класного керівника заздалегідь повідомлено про відсутність батьків на зборах, йому відразу треба призначити з ними час та дату індивідуальної зустрічі.

Готуючись до батьківських зборів, класному керівникові слід складати їх програму і перелік питань для обговорення. Це допоможе уникнути зайвих питань з боку батьків і заощадить час зборів для висвітлення більш важливих тем.

Поточними питаннями батьківських зборів можуть бути:

· зовнішній вигляд учнів, родинні традиції дотримання санітарно-гігієнічних норм;

· харчування учнів;

· надання матеріальної допомоги учням класу з незаможних родин;

· організація скарбнички класу;

· функціонування гуртків і секцій та відвідування їх учнями;

· ставлення батьків до пропусків уроків учнями з поважної причини чи без неї;

· стан ведення учнями зошитів і щоденників;стан шкільних підручників;

· ставлення батьків до участі дітей у позакласних заходах.

Пам'ятайте: позитивний результат проведених зборів є сприятливим підґрунтям майбутніх!

1. Зарахування учнів  здійснюється на безконкурсній основі.

2. Для зарахування учня до закладу освіти батьки або особи, які їх замінюють,

подають наступні документи:

• заяву на ім'я директора школи;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• медичну картку встановленого зразка;
• дозвіл на обробку персональних даних.

Для зарахування учня до 10 класу подаються наступні документи:

• заява батьків або осіб, які їх замінюють, на ім’я директора школи;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• медична довідка встановленого зразка;
• дозвіл на обробку персональних даних.

свідоцтво про базову освіту та додаток до нього.

…Десять «не можна» для всієї родини

від В.О. Сухомлинського

1.   Не можна сміятися над старістю і старими людьми – це величезне блюзнірство.

2.   Не можна сперечатися з шановними і дорослими людьми, особливо зі старшими.

3.   Не можна ледарювати, коли всі працюють.

4.   Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі, а у товариша є.

5.   Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі – кращий шматочок на столі, смачну цукерку, кращий одяг.

6.   Не можна робити того, що осуджують старші.

7.   Не можна залишати рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого.

8.   Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і порад у старших, особливо в діда, бабусі не попрощавшись із ними, не дочекавшись від них побажання щасливої дороги.

9.   Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

10.   Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинен перший привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров’я.

Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її, або наказуєте її. Ви виховуєте її кожної миті вашого життя… Те, як ви вдягаєтеся, як розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або засмучуєтеся, як ви спілкуєтеся з друзями і з ворогами, як ви смієтеся, читаєте газету, - усе це має для дитини велике значення… У виховній роботі немає дрібниць. Дрібниці діють регулярно, щодня, щогодини…

Тож навчайте дитину добра, працьовитості не лише словом, а й своїми справами, добрим прикладом життя і поведінки.

Права та обов’язки батьків і дітей записані в Основному Законі України.

Стаття 51

«Ніхто не вправі в будь-яку годину

Вступити в шлюб примусити людину.

Права й обов’язки у шлюбі та сім’ї

Для кожного з подружжя рівні всі,

Несуть обов’язки батьки перед дітьми –

До повноліття їх утримують вони.

Якщо непрацездатними стають батьки,

То повнолітні дочки та сини

Про них повинні піклуватися,

Свого коріння не цуратися.

Державою охороняються батьківство,

Сім’я, дитинство, материнство».

Стаття 52

«Поза шлюбом, чи у шлюбі народжені діти,

Вони всі державі любі, вони – її квіти.

Незалежно від народження, походження нині

Рівні у своїх правах діти в Україні.

Переслідує закон явища брудні –

Насильство над дитиною, експлуатацію її.

Держава забезпечує належне виховання,

Утримання безпечне дітей-сиріт та тих,

Що втратили батьківське піклування.

Діяльність благодійницьку щодо дітей в державі

Остання заохочує, підтримує й надалі».

10 речей, які повинні виконати батьки першокласника:
1. Малюк, швидше за все, буде хвилюватися і сам прокинеться вдосвіта. Прикрасьте його кімнату повітряними кульками, плакатом із веселим надписом.
2. Багато хто з батьків вважає, що подарунків цього дня робити не обов’язково. Між тим яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання і, з іншого боку, підкреслить важливість події.
3. Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом з дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього… і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!
4. На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!
5. Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк вперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч із ним.
6. Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.
7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила і, обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть, якщо вона вмудрилася щось загубити).
8. Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.
9. Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.
10. Засинаючи, дайте собі слово бути стосовно дитини й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!

10 заповідей для батьків першокласника:
1. Починайте “забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: “який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд”.
2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: “Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему”.
5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
9. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: “Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати”. Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Адаптація першокласників:
Для першокласника дуже важливо відчути себе прийнятим в шкільну сім’ю, а також реалізувати своє бажання бути почутим і зрозумілим. Тому на першому етапі адаптаційного періоду, який триває приблизно тиждень, вчитель, перш за все ставить завдання познайомити дітей один з одним, створити спільну атмосферу в класі, дати можливість дітям відчути себе членами нового співтовариства.
Працюючи на другому етапі над режимом школяра, учні отримують перший досвід учбової співпраці в групах. Група в даному випадку працює, перш за все як механізм підтримки дитини в новій ситуації. Режим дня в кожному класі вишиковувався по-своєму. Діти згадують, що вони роблять вранці, готуючись до школи, і увечері, прийшовши зі школи. В одному класі першокласники показують пантоміму, в іншому – малюють, а в третьому – підбирають картинки, які ілюструють необхідні дії. Кожна група будує свій план шкільного дня і обґрунтовує його. Потім першокласники обговорюють, що ж, на їх погляд найважливіше для справжнього школяра і що відрізняє школяра від дошкільника. В результаті роботи на цьому етапі діти осмислюють досвід учбової співпраці, тобто розбираються, що їм заважає, а що – допомагає стати справжніми школярами.
На третьому етапі вчитель обговорює з учнями можливі критерії оцінки учбової роботи (правильність, акуратність, краса, старанність, інтерес та ін.) і способи, як всього цього можна досягти.
Четвертий етап адаптаційного періоду першокласників присвячений контролю освоєння введених раніше правил і прийомів роботи. Важливо, щоб вчитель створив ситуацію, коли не він, а самі діти здійснюють цей контроль. Завданням педагога на цьому етапі є спостереження і фіксація основних труднощів учнів (дуже повільні або дуже імпульсивні, дуже тривожні і так далі). Діти працюють в парах, в групах, прагнучи домовитися в ситуації зіткнення думок. Найнепростішою справою для першокласників виявляється сперечатися, не посварившись і не ображаючись один на одного. Шукати аргументи і докази своєї позиції в рішенні тієї або іншої задачі. В кінці роботи хлопці оцінюють, наскільки аргументовано вони сперечалися і обстоювали свою думку, аналізують труднощі, що зустрілися. Вчитель звертає увагу наскільки по-шкільному працюють діти, і які правила шкільного життя допомагають їм впоратися із завданнями.
На завершальному етапі хлопці обмінюються враженнями про перші шкільні дні, малюють, що їм більш всього запам’яталося і сподобалося в школі, розподіляють суспільні доручення. Потім в шкільному дворі вони беруть участь в конкурсі малюнків на асфальті. Закінчується адаптаційний період першокласників святом “Присвячення в учні”.
Значимим моментом цього періоду є батьківські збори. Вчитель прояснює очікування батьків від навчання їх дитини в школі, знайомить з особливостями навчання і специфікою нової учбової ситуації, розповідає про перші труднощі і успіхи дітей, проявлені в ході адаптаційного періоду.
Однією з проблем вчителя початкових класів є адаптація учнів, прибулих з інших шкіл в 3-4 класах. Адаптація учнів в цих умовах повинна відбуватися природно, молодший шкільний колектив має бути готовий прийняти до своїх лав новачка. Це новий друг, потрібний класу, повноправний член колективу.

Загальні поради батькам першокласників:
 Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.
 Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
 Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, – провини дитини у цьому немає.
 Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.
 Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: “Дивись, поводь себе гарно!”, “Щоб не було поганих оцінок!” тощо. У дитини попереду важка праця.
 Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня).
 Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
 Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
 Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.
 Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.
 При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: “Якщо ти будеш добре вчитись, то …” Часом умови ставляться важкі – й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.
 Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
 У сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
 Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об’єктивні показники стомлення, перевантаження.

Список речей, необхідних для 1 класу
1.Шкільна форма
2. Спортивна форма (спортивний костюм, кросівки)
3.Змінне взуття
4. Зошити з друкованою основою та підручники (видаються вчителем). Обов’язково обгорнути!
5. 5 зошитів у клітинку, 5 – у косу лінію, обгортки для них.
6.Учнівська ручка, простий олівець, гумка, лінійка, пенал.
7. Кольорові олівці, фарби, пензлі, склянка-непроливайка, палітра, альбом.
8. Кольоровий папір та картон розрізаний, пластилін, дощечка, стеки, ножиці безпечні, клей з пензликом (зручний для дитини), клейонка для роботи з клеєм, фартушок, папка для праці.
9. Ранець.
10. Збираємо природні матеріали, засушуємо листя різного розміру та з різних дерев.

7 правил по збору портфеля першокласника

Збираючи дитину перший раз в перший клас, хочеться покласти в портфель всі канцелярські багатства. Не поспішайте. Необхідний вміст портфеля вчитель зазвичай озвучує на перших батьківських зборах. А ваше завдання — навчити дитину правильно збирати портфель.

Правило 1: Дитина повинна самостійно збирати — розбирати портфель. Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати — розбирати його самостійно. Інакше, замість того, щоб слухати вчителя, вона велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не менше 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля.

Правило 2: Портфель треба збирати щодня. Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежте, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидала сміття і складала назад в портфель тільки необхідні речі.

Правило 3: Нічого зайвого. Завдання батьків — стежити, щоб дитина не носила з собою зайві речі. За санітарними нормами, що діють, більше трьох кілограмів піднімати першокласникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів в ранці першокласника обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім вона буде це робити самостійно.

Правило 4: Гігієнічне приладдя. В портфелі завжди повинні лежати невеликий рулон туалетного паперу і упаковка вологих серветок. Якщо дитина соромиться діставати в школі туалетний папір, покладіть його в непрозорий пакет.

Правило 5: Окремі контейнери для їжі. Практично у всіх школах дітям недостатньо стандартних шкільних сніданків і батьків просять давати дитині з собою додатковий сніданок — декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахне їжею. Поясніть дитині, що, перекусивши, вона повинна всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його.

Правило 6: Іграшки залишаються удома. Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовтеся, що вона діставатиме іграшки з портфеля тільки на перерві, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках — іграшки залишаються удома.

Правило 7: Мінімум дорогих речей. Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. В крайньому випадку дитина може подзвонити зі школи. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон дитині необхідний, поясніть, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути викраденим. Це стосується і наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають .