Історія закладу
|
Семенівський ліцей Криничанської селищної ради заснований в 1973 році. Розташований на околиці села у двоповерховій споруді площею 3080 кв.м.
Девіз закладу : " Можна жити, а можна існувати Можна думать – можна повторять Не можуть душу зігрівати ті, що не палають, не горять ." В.Симоненко Кредо закладу : " Будь – яка праця стає творчістю, якщо ти вкладаєш у неї душу." В.Сухомлинський
Перша школа в селі називалася двокласною земською (побудована на кошти земства), а знаходилась вона в приміщенні на в. Шкільна №27 (1890 р.) Нею відав Верходніпровський повіт. Пізніше земство побудувало двокласну школу де навчалися всі (це сучасне приміщення стаціонару лікарні). Потім духовенство на кошти Вознесенської церкви побудувало церковно-приходську школу п’ятикласну (у 1904 р.). Тут було роздільне навчання: дівчата в приміщенні №19, а хлопці – в новій школі. Управління земства було в Божедарівці Верхньо-дніпровського повіту. Після 1929 року розібрали церковно-приходську школу і з неї побудували Лобомирівську початкову школу (двокласну). Першою вчителькою в ній була Байбуз Степанида Андріївна. У с. Миронівка в приміщенні пана Лобинського (де навчалися діти початкових класів) було організовано профшколу. До вступу в неї готувалися в нульових та на підготовчих курсах. Приймали до неї з 3-7 класів. І лише після закінчення мали право іти в профшколу на 1-й курс. Навчання тривало 3 роки і 3 місяці. Виконували дипломну роботу по закінченні навчання. В 30-ті роки ХХ ст.. профшколу реорганізували на технікум ефірно-олійних культур силами студентів побудували приміщення для гуртожитку(був там 0 клас). Директором був Богушов Юрій Григорович. Випускники отримували професію агронома. Їх направляли працювати в радгоспи. Пізніше директорам був Миронченко Яків Никифорович. У 1933 р. технікум перевели в Миколаївську область, а в селі була створена семирічна школа, в якій працював директором В.М.Чернуський. На передодні війни 1939 – 1940 роки директором був Чуприна Андрій Хомич, а потім Шиян Микола Васильович. З 1941 – 1943 роки у період Другої світової війни навчання не проводилося. Під час окупації в приміщенні школи німці ставили коней. У листопаді 1943 р. десятирічка відновила свою діяльність. У програмі 10 класу була військова підготовка і санітарія. Її читав демобілізований інвалід Великої Вітчизняної війни Холопченко Микола Степанович. Випускників готували на фронт. Перший післявоєнний випуск відбувся в школі у травні 1944 р. Директором школи був Майський Гаврило Никифорович. З 1948 року до вересня місяця 1953 року директором працював Медвідь Іван Андрійович. Учителі Івашина Любов Андріївна, Ткач Марія Петрівна, Романюха Марія Миколаївна, Вініченко Іван Григорович, Вєсніна Олена Олександрівна, Тернова Поліна Йосипівна стали відмінниками народної освіти.Було створено хоровий колектив 50 чол. діяв драматичний колектив – 20 чол. Майже всі учителі були учасниками художньої самодіяльності, яка часто виступала на районному огляді самодіяльного мистецтва. Хоровим колективом керував Литовченко Михайло Федорович. вчителі 50-х років старе приміщення школи |
